Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Таганрог

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Алоха, бро! Держись крепче, сейчас я тебе раскрою свой шикованный путь от наркомана гопника до шаурменного зарубца. Это типа крутого девайса, но начну сначала, чтоб ты был в курсе моего конспекта этой истории. Был такой крутой фрик, да, все знали меня по прозвищу "Хэммер". Из тех, кто всегда в курсе, где закладки, как юзать гашиш, и главное – как открыть свою точку продажи, чтобы деньги текли рекой. Энергией живу, настоящий адреналиновый вайб. Утром шмыгнуть в спортзал, чтобы задвинуться, а потом скрипка в руки - шавку доставлять. И это только начало дня. Ох, запомни, эта история тебя взорвет! Разгуливая по гетто, я наткнулся на своего хорошего знакомого, пацана по кличке "Бомж". Он приветствовал меня своим обычным шустреньким голосом и выдал, что недавно раскатил неслабую партию кодеина. Вот это был поворот, тут я и решил открыть свою точку продажи! Рассказываю я ему свои идеи, короче, мой план был космическим как мой космический костюм синий. Надо было только закупить крутой товар, а для этого нужны были влиятельные люди. Бомж знал парочку таких, так что на следующий день мы уже были на месте. И когда я увидел, как наши партнеры доставили нам закладки, у меня просто помешало- такая кайфовая картинка! Так началась моя карьера наркодилера и шаурмочника одновременно - настоящий двойной эффект! Гульнул шмаль до упора, и пошел вперед на красивую жизнь, радовался, что не надо будет забивать на вещи, которым раньше радовался. Упоротый юкозак закинулся до пола, но это было моей гранью. Мечта-ставка запустила свой механизм: меня потянуло на создание самой огонь точки продажи шавермы. Я выбрал локацию, где было действительно все - от наркоманов до школьных школьников, миллион потенциальных клиентов! Начал с рекламы на уровне гопника, нанял паренек, который всегда в хайпе и на стиле. Мы раздавали вонючие флаеры с описанием нескольких новых видов шавермы, чтобы юзать нашу продукцию битыми пальцами. И, дай бог, шавермы стали разлетаться как горячие пирожки! За месяц я забил на все - на кодеин, на гашиш, даже на свои старые "друзья". Ведь бро, бизнес – это серьезная фигня, и я был реально задвинулся как никогда. Вся моя энергия уходила на рост бизнеса и придание шавушкам шикового вида, чтобы клиенты пилили от нашего вкуснейшего продукта. История моей точки шаурмы стала городской легендой. Ребята приходили искать "пошататься", а уходили оттуда с нашим шедевром! Я был настолько увлечен, что забывал о жизни до того, как открывал свою точку продажи. Это был настоящий экстаз – видеть, как люди счастливы от еды, которую мы им предлагали. Это был мой источник нового смысла жизни! Да братан, так я заканчиваю свой турбо-массивный рассказ. Как ты видишь, все сложно, и я не могу сказать, что мои решения были безупречными. Но они оказались правильными для меня. Так что давай и ты попробуешь найти свою истину! Пока, бро!